Інформацію щодо БЗВП та забезпечення мобілізованих оновлено 1 квітня 2025 року.
Що таке БЗВП?
Базова загальновійськова підготовка (БЗВП) – це система навчання, спрямована на здобуття громадянами України військово-облікової спеціальності, знань і навичок, необхідних для виконання конституційного обов’язку щодо захисту незалежності та територіальної цілісності України. БЗПВ проводиться у навчальних/військових частинах (центрах), на загальновійськових полігонах або військових частинах територіальної оборони.
Якщо ви є особою без досвіду військової служби, після мобілізації вас обов’язково направляють на курс БЗВП.
Якщо ви є особою з досвідом військової служби вас також направляють на підготовку, однак безпосередньо у військову частину, до якої вас розподілили за результатом мобілізаційних заходів.
Мінімальна тривалість курсу БЗВП становить 1,5 місяці.
Програму курсу БЗВП розробляє та затверджує Генеральний штаб Збройних Сил України. Станом на дату публікації цієї інструкції чинною є Програма в редакції від 10.02.2025.
Програма включає чотири основні блоки: ознайомчий курс (8 годин), курс індивідуальної підготовки (107 годин), навчання дій у складі підрозділу (209 годин), комплексне тактичне заняття (48 годин).
За результатами успішного навчання ви отримаєте сертифікат та кваліфікацію за ВОС-100 «стрілець». У подальшому вас можуть направити на фахові курси відповідно до визначених посад у бойових підрозділах для здобуття поглиблених знань та навичок за конкретною ВОС.
Зверніть увагу: законодавство прямо забороняє допускати до участі у бойових діях військовослужбовців, які не пройшли курс базової загальновійськової підготовки або не мають бойового досвіду (стаття 59 розділу 2 Статуту внутрішньої служби ЗСУ). За порушення цієї заборони командир (начальник) несе персональну відповідальність.
Чим мають забезпечити мобілізованого до початку несення військової служби?
Кожен військовослужбовець повинен бути забезпечений бойовим єдиним комплектом (БЄК – див. Норма № 1), що включає: головні убори, обмундирування, білизну, взуття та спорядження. Окрім зазначеного, військовослужбовцям усіх категорій обов’язково видаються такі засоби індивідуального захисту:
- захисні балістичні окуляри;
- бойовий балістичний шолом;
- модульний або полегшений бронежилет.
Крім цього, на період проведення бойових дій військовослужбовці забезпечуються бойовим спеціальним комплектом (БСК – див. Норма № 2). До спеціального обмундирування належать, зокрема, маска, балаклава, спеціальні та маскувальні костюми тощо. До спеціального спорядження належать, серед іншого:
- захисні балістичні окуляри-маска;
- захисні рукавички;
- тактичні бойові наколінники і налокітники;
- спеціальні навушники;
- тактичний захисний розвантажувальний ремінь;
- медична сумка-укладка і медичний рюкзак;
- бойові сумки-підсумки і бойовий рюкзак;
- гідросистема для питної води і чохол до неї;
- пістолетна універсальна кобура;
- ніж, ліхтарик, карабін з муфтою тощо.
Видача речового майна проводиться після прибуття військовослужбовців до місця служби і зарахування до списків військової частини.
Строк носіння речового майна в угруповання військ (сил), які беруть участь у бойових діях, не встановлюється – воно використовується до повного зношення. Знищене або приведене в непридатний стан речове майно замінюється на нове. За речове забезпечення військовослужбовців відповідають командири військових частин.
Що робити у разі ненаправлення на БЗВП та/або незабезпечення речовим майном?
Підготуйте рапорт за зразком, доданим до цієї інструкції, та подайте його «по команді», тобто вашому безпосередньому командиру. При поданні рапорту попросіть командира, який його приймає, поставити на копії рапорту відмітку про його отримання, дату, своє ПІБ і підпис. Тоді ви матимете підтвердження подання рапорту і зможете оскаржувати як тривалу бездіяльність щодо його розгляду, так і саме рішення, прийняте за результатом розгляду рапорту.
Рапорт такого типу стосується збереження життя та здоров’я особового складу, а тому розглядається невідкладно, але не пізніше ніж за 48 годин із часу подання.
Командир надає відповідь на рапорт військовослужбовця шляхом накладення резолюції. Резолюція повинна містити наступні відомості:
- відмітка «ПОГОДЖЕНО / НЕ ПОГОДЖЕНО» (зазначається правова підстава та обґрунтування);
- посада безпосереднього командира (начальника);
- військове звання, підпис, прізвище та імʼя.
Непогодження рапорту безпосереднім та/або прямим командиром не перешкоджає подальшому руху рапорту для його розгляду командиром або іншою посадовою особою, яка уповноважена приймати рішення стосовно порушеного в рапорті питання, та прийняття рішення по суті рапорту. Детальний шлях рапорту можна переглянути за посиланням.
Що робити у разі бездіяльності або зволікання командира щодо розгляду рапорту?
Якщо ваше командування зволікає з розглядом рапорту та/або відмовляє у розгляді/погодженні рапорту, ви можете звернутися зі скаргою до таких інстанцій:
- командира, старшого за посадою;
- оперативного командування роду військ;
- Генерального штабу Збройних Сил України
- написати на електронну адресу [email protected];
- написати на поштову адресу: проспект Повітряних Сил, 6, м. Київ, 01368;
- Міністерства оборони України
- зателефонувати на «гарячу лінію» за номером 1512 або 0-800-500-442;
- написати на електронну адресу: [email protected];
- написати на поштову адресу: проспект Повітряних Сил, 6, м. Київ, 01368;
- Військової служби правопорядку Збройних Сил України
- зателефонувати за номером 044 454 73 08 або 044 456 73 03;
- написати на електронну адресу: [email protected];
- написати на поштову адресу: проспект Берестейський, 55/2, м. Київ, 03113.
Якщо ці дії не дадуть необхідного результату, можна оскаржити неправомірні дії/бездіяльність командування до адміністративного суду.
Нормативні акти:
Закон України "Про військовий обов’язок та військову службу" (стаття 39).
Інструкція з організації і проведення зборів із резервістами та військовозобов’язаними в органах військового управління, з’єднаннях, військових частинах, установах та організаціях Міністерства оборони України, Збройних Сил України та Державної спеціальної служби транспорту, затверджена наказом Міністерства оборони України № 2 від 05 січня 2022 року.
Порядок організації та здійснення загальновійськової підготовки громадян України до національного спротиву, затверджений постановою Кабінету міністрів України № 1443 від 29 грудня 2021 року.
Норми забезпечення речовим майном військовослужбовців Збройних Сил України та Державної спеціальної служби транспорту в мирний час та особливий період, затверджені наказом Міністерства оборони України № 232 від 29 квітня 2016 року.
Інструкція про організацію речового забезпечення військовослужбовців Збройних Сил України в мирний час та особливий період, затверджена наказом Міністерства оборони України № 232 від 29 квітня 2016 року.
Статут внутрішньої служби ЗСУ, затверджений Законом України від 24 березня 1999 року № 548-XIV.
Порядок організації роботи з рапортами військовослужбовців у системі Міністерства оборони України, затверджений наказом Міністерства оборони України № 531 від 06 серпня 2024 року.