30 грудня 2016 року Президент України підписав Закон України «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо покращення інвестиційного клімату в Україні» № 1797-VIII, який набрав чинності 01.01.2017 року (також «Закон»).
Цьогорічні зміни передбачають більш глибинний і концептуальний підхід до вдосконалення податкового законодавства України, зокрема, у частині адміністрування податків. Якщо у минулі роки ми спостерігали переважно гру зі ставками податків і об’єднання кількох податків у один, то цього року автор Закону поставив собі амбітну ціль: «створити найбільш збалансовану та оптимальну податкову систему для бізнесу – зменшити тиск на бізнес і створити умови для його розвитку».
На думку законотворця, така мета може бути досягнута, зокрема, шляхом забезпечення належного і вчасного відшкодування ПДВ, впровадження повноцінного електронного кабінету платника податків, оприлюднення плану-графіку документальних планових перевірок на офіційному сайті ДФС, ліквідації податкової міліції тощо. Про стислий аналіз нововведень, які, на мою думку, найбільше вплинуть на оподаткування в 2017 році, далі у цій статті.
Відшкодування ПДВ і право на податковий кредит
Закон запроваджує єдиний публічний Реєстр заяв на бюджетне відшкодування ПДВ замість двох. Створення єдиного реєстру відшкодування ПДВ було заплановане ще минулого року, проте у 2016 році паралельно функціонували два окремі реєстри заяв: для тих платників податків, що відповідали певним критеріям, і тих, що їм ним не відповідали. Два окремих реєстри, на жаль, не забезпечували хронологію і прозорість підходу до відшкодування ПДВ, відтак, фіскальні органи мали можливість «довільно» визначати черговість відшкодування. Норми Закону спрямовані на позбавлення фіскальних органів цих дискреційних повноважень.
Окремо варто зазначити про те, що сама процедура переходу від двох реєстрів заяв на бюджетне відшкодування ПДВ до одного передбачена Перехідними положеннями оновленого Податкового кодексу України. Зокрема, до 10 січня 2017 року ДФС зобов'язана на підставі даних двох реєстрів заяв сформувати єдиний Реєстр заяв про повернення суми бюджетного відшкодування у хронологічному порядку їх надходження. Станом на дату написання цієї статті такий реєстр вже функціонує на сайті ДФС у тестовому режимі.
До 1 лютого 2017 року ДФС також зобов’язана сформувати та оприлюднити на своєму сайті Тимчасовий реєстр заяв про повернення суми бюджетного відшкодування, поданих до 1 лютого 2016 року, за якими станом на 1 січня 2017 року суми ПДВ не відшкодовані з бюджету.
Такі нововведення дають підстави стверджувати, що утворення єдиного реєстру покликане зменшити рівень зловживань фіскальною службою, позбавить її надмірних дискреційних повноважень і забезпечить прозорість відшкодування ПДВ. Як це вплине на динаміку самого відшкодування, покаже час.
Іншою важливою новелою Закону в частині ПДВ є встановлення податкової накладної, зареєстрованої після 1 липня 2017 року в Єдиному реєстрі податкових накладних, достатньою підставою для нарахування сум податкового кредиту, що не потребує будь-якого додаткового підтвердження. Це означає, що сума податкового кредиту, забезпечена коштами на рахунку в системі електронного адміністрування ПДВ, не може ставитися під сумнів фіскальними органами. Такі зміни мали б зменшити кількість податкових спорів стосовно права на платника на податковий кредит, що, у свою чергу, скоротить час, який бізнес інвестує у адміністрування податків.
Податкові перевірки
Закон встановлює, що податкові перевірки можуть проводити лише фіскальні органи обласного рівня, при чому податкові інспекції наділені лише сервісними функціями.
Зокрема, як передбачає оновлений Податковий кодекс України, податкові інспекції виключно здійснюють сервісне обслуговування платників податків, реєстрацію та ведення обліку платників податків та платників єдиного внеску, об'єктів оподаткування та об'єктів, пов'язаних з оподаткуванням; формують та ведуть Державний реєстр фізичних осіб - платників податків, Єдиний банк даних про платників податків - юридичних осіб, реєстри, ведення яких покладено законодавством на контролюючі органи та виконують інші функції сервісного обслуговування платників податків, визначені законом.
Таким чином, з початку 2017 року податкові інспекції місцевого рівня позбавлені функцій контролю.
Сам план-графік документальних планових перевірок на поточний рік буде відтепер у публічному доступі: він оприлюднюється на офіційному веб-сайті ДФС до 25 грудня року, що передує року, в якому будуть проводитися такі документальні планові перевірки.
До цього часу такий план-графік існує тільки в доступі ДФС, на відміну від графіку проведення перевірок органами Державного геологічного контролю, Державної екологічної інспекції та Державної служби України з питань праці, які публікуються на сайті Міністерства економічного розвитку і торгівлі України. Надання вільного доступу до графіку податкових перевірок зменшить тиск на бізнес, покликане усунути комунікаційні прогалини між Державною фіскальною службою і платниками податків, допоможе бізнесу належним чином підготуватися до перевірки, мобілізувати адміністративні ресурси.
Ініціювання ліквідації податкової міліції
В процесі обговорення Закону на стадії його підготовки Міністерство фінансів України декларувало, що пріоритетом змін до податкового законодавства України є ліквідація податкової міліції і, відповідно, уникнення великої кількості безпідставно розпочатих кримінальних проваджень.
Відповідно до оновленого Податкового кодексу України розділ XVIII «Податкова міліція» мав би бути виключений з кодексу згідно з пунктом 134 розділу I Закону України «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо покращення інвестиційного клімату в Україні» - з дня набрання чинності законом, який визначає правові основи організації та діяльності нового органу – фінансової поліції.
Сьогодні закон про фінансову поліцію ще не прийнято (Законопроект № 4228 від 15.03.2016 року). Проте варто наголосити на тому, що сам пункт 134 розділу I Закону України «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо покращення інвестиційного клімату в Україні», який передбачає виключення з кодексу розділу про податкову міліцію, набрав чинності з 1 січня 2017 – перехідні положення Закону не містять застережень з цього приводу.
Можливо, це помилка законодавця: перехідні положення Закону передбачають, що пункт 133, а не пункт 134 розділу І Закону набирає чинності з дня набрання чинності законом про новий орган – фінансову поліцію. Проте, беручи до уваги таку неточність, можна стверджувати, що де-юре з 01.01.2017 року немає законних підстав для існування фактично діючого органу – податкової міліції.
Дуже цікаво, як законодавець вирішить цю «прикру» помилку, можливо, ініціює прийняття закону про фінансову поліцію, зокрема, і не забуваючи про зобов’язання України перед МВФ.
Однозначно, що невдовзі, як і на початку минулого року, почнеться аналіз помилок і недопрацювань, які містяться в Законі. Проте на цьому етапі можна стверджувати, що мішенню Закону України «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо покращення інвестиційного клімату в Україні», яким було внесено зміни до Податкового кодексу України, є недоліки адміністрування податків, удосконалення якого є потужним фундаментом для всіх подальших реформ українського податкового законодавства.
Опубліковано: "Юрист і Закон", №02, 13.01.2017-19.01.2017
Автор: Тетяна Бережна